еоловий

-а, -е, геол.

Зумовлений діяльністю вітру або утворений внаслідок цієї діяльності.

••

Ео́лова а́рфа — а) найстаровинніший струнний музичний інструмент у формі вузького дерев'яного ящика (резонатора) з отвором, над яким натягнуті струни; б) в давньогрецькій міфології – арфа, що звучить від легкого подуву вітру; в) перен., про дуже чутливу людину.

Ео́лові ві́дклади — геологічні відклади, що утворюються з перенесених вітром продуктів руйнування гірських порід.